Війна рф проти України

Наша громада втратила ще одного захисника, справжнього Воїна і Героя своєї країни.

Переглядів 114

ПАМ’ЯТАЄМО…

Наша громада втратила ще одного захисника, справжнього Воїна і Героя своєї країни. 28 травня 2024 року зупинилося серце Володимира Олеговича ГАПОНЧУКА.

Народився Володимир у селищі Ареда Читинської області 17 квітня 1971 року. Навчався у середній школі №3 міста Вільногірськ. Здобув спеціальність збагачувальника у місцевому металургійному технікумі.

За плечима Володимира строкова армійська служба, досвід роботи підривником на одній із шахт міста Дзержинськ Донецької області.

Побратимам Володимир ГАПОНЧУК відомий за позивним «Юг», пов’язаним із його службою у 90-х роках в миротворчих військах в Югославії.

За мирних часів він працював у ТОВ «Вільногірське скло» та на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті.

Вірний своїй країні і народові, з 2015 по 2019 роки брав участь в АТО і ООС.
Коли 2022 році розгорнулася широкомасштабна російська агресія проти України. Вже 25 лютого він, мобілізований першим відділом у місті Верхньодніпровську Кам'янського РТЦК та СП Дніпропетровської області, прибув у військову частину.

Служив у славетній 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Визволяв Тростянець, Охтирку Сумської області, Ізюм Харківської області. Брав участь у боях за Бахмут і Часів Яр Донецької області.

Наприкінці 2023 року був комісований за станом здоров’я, отримав 3 групу інвалідності.
Всі роки був активним членом громадської організації «Об’єднання учасників АТО Вільногірська», гарним і надійним другом своїм однодумцям і побратимам.

28 травня 2024 року Володимир Олегович помер раптово вдома, у Вільногірську.
Вся громада, ГО «Об’єднання учасників АТО Вільногірська» висловлюють щирі співчуття дружині, мамі і синові нашого земляка, всім його друзям і колегам по роботі.
Вдячність тобі, Герою, за подвиг в ім’я миру і свободи, в ім’я людяності і добра.

Низький уклін!

Сумно і болісно, що війна не щадить кращих синів і доньок…

Прощання з Володимиром Олеговичем ГАПОНЧУКОМ відбудеться 30 травня о 14:00 за адресою: м. Вільногірськ, вул. Садова, 19.

Поховають земляка на Алеї Слави міського кладовища.

Вічна слава Героєві!

Джерело Вільногірська міська рада

Щодня клята війна розсилає скорботні звістки в родини українців.

Переглядів 89

ПАМ’ЯТАЄМО…

Щодня клята війна розсилає скорботні звістки в родини українців. Ворог вбиває наших громадян, цвіт нації.

Днями сповіщення-підтвердження про загибель отримала ще одна родина з нашої громади: 09 серпня 2023 року на вогневій позиції під Старомайорським Донецької області поліг смертю хоробрих Віталій Володимирович БАБИЧ, житель села Доброгірське.

Народився Віталій 23 липня 1977 року у селі Урожайне Бериславського району Херсонської області. Потім родина переїхала в наші краї. Віталій навчався у Вільногірській середній школі №1. Спеціальну технічну освіту отримав в одному із технікумів м. Дніпродзержинськ (зараз – Кам’янське).  Як більшість юнаків, пройшов строкову службу в армії. Служив на Івано-Франківщині.

Трудовий шлях Віталія Володимировича пов’язаний зі службою в міліції, з роботою у ТОВ «Вільногірське скло», на філії «Вільногірський ГМК» АТ «ОГХК». На комбінаті він працював на ГТВ слюсарем.

Завжди відповідальний, безвідмовний, добрий за характером, гарний син, батько, чоловік – таким його назавжди запам’ятають рідні, друзі, колеги по роботі.

Коли розпочалась широкомасштабна агресія росії проти України, Віталій Володимирович вже 16 березня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації першим відділом у місті Верхньодніпровську Кам'янського РТЦК та СП Дніпропетровської області.

Захищав Запорізьку область, брав участь у боях в районі Гуляйполя. Воював у Донецькій області на Волноваському напрямку.

09 серпня минулого року загинув в зоні ведення бойових дій внаслідок влучання КАБ.
Деякий час вважався зниклим безвісти. Але після проведення військовими пошукової роботи та ДНК-експертизи підтвердився факт загибелі нашого земляка.

До останньої хвилини життя солдат Віталій Володимирович БАБИЧ залишився вірним військовому і громадянському обов’язку, Україні, своєму народові.

Низький уклін його батькам - Лідії Яківні та Володимирові Гавриловичу, глибокі співчуття синові Віталію, дружині Надії.

Ім’я Героя навіки в наших серцях. Громада висловлює шану і подяку воїну за безсмертний подвиг в ім’я миру і свободи.

Церемонія прощання із земляком відбудеться у четвер, 16 травня, о 12:00 на площі перед ПКіС «Металург».

Поховають Віталія Володимировича у селі Доброгірське Вільногірської міської територіальної громади на місцевому кладовищі.

Вічна слава і світла пам’ять захисникові!

Джерело Вільногірська міська рада

З невимовним болем зустрічаємо скорботні звістки з фронтів.

Переглядів 101

ПАМ’ЯТАЄМО…

З невимовним болем зустрічаємо скорботні звістки з фронтів. У Вишнівську громаду надійшло сповіщення про героїчну смерть ще одного співвітчизника, нашого земляка – Юрія Миколайовича КУКУРУДЗИ, адже історія його життя безпосередньо пов’язана з Вільногірськом.

Юрій народився 22 лютого 1970 року в нашому місті. Навчався у середній школі №2. За плечима земляка строкова служба в армії, робота на гірничо-металургійному комбінаті, у 52-й пожежно-рятувальній частині. З 2014 по 2017 рік він служив при Верхньодніпровському військоматі. Потім повернувся на промислове виробництво, працював газоелектрозварювальником у ТОВ «Мотронівський гірничозбагачувальний комбінат».

Після смерті батьків переїхав з Вільногірська зі своєю родиною на постійне місце проживання у село Новоукраїнка Вишнівської  селищної громади – свою малу батьківщину.

З першого дня широкомасштабного вторгнення росії на територію України Юрія Миколайовича було призвано на військову службу по мобілізації ІІІ відділом в м. П’ятихатки Кам’янського РТЦК та СП.

Головний сержант ЗСУ Юрій Миколайович КУКУРУДЗА мужньо і стійко боровся за територіальну цілісність, незалежність і суверенітет нашої держави. Служив захисник в одному з піхотних батальйонів Збройних Сил України, брав участь у боях на Авдіївському напрямку.

1 травня 2024 року він загинув в районі населеного пункту Очеретино Покровського району Донецької області, до останнього подиху залишаючись вірним військовому і громадянському обов’язку.

Вільногірська громада висловлює щирі глибокі співчуття дружині Ніні Григорівні, синові Олексієві, який також стоїть на захисті України, всім близьким, друзям, колегам, бойовим побратимам воїна.

Юрія Миколайовича КУКУРУДЗУ поховають завтра, 7 травня 2024 року, у селі Новоукраїнка на місцевому кладовищі. Прощання відбудеться у Новоукранці того ж дня о 10:30.

Для вільногірців, бажаючих провести Юрія Миколайовича в останню дорогу, біля колон навпроти Маркетопту будуть чекати автобуси. Відправлення – о 09:00.

Світла пам’ять і вічний спомин Герою!

Джерело Вільногірська міська рада

Шановні жителі Кам’янського району!

Переглядів 127

Шановні жителі Кам’янського району!

Сьогодні ми разом зі всією Дніпропетровщиною схиляємо голови в жалобі за загиблими під час ворожої атаки 19 квітня...

Щирі співчуття родинам та близьким тих, чиї життя та долі обірвались внаслідок цієї трагедії.

Розділяємо ваш біль та смуток...
Наші серця та думки разом з вами...

Швидкого одужання, стійкості, сил, витримки та віри пораненим та постраждалим.

росія - країна-терорист!

Реагуйте на сигнали повітряної тривоги та дотримуватись вимог безпеки!

Уникайте масових скупчень людей та не перебувайте поблизу військових об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури.

Пам'ятайте, що кожна секунда може бути вирішальною у небезпечній ситуації.
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА СВОЇХ БЛИЗЬКИХ!

Начальник районної військової адміністрації

Олег ГАПІЧ

19.04.2024. Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 07:50.

Переглядів 600

19.04.2024. Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 07:50.

Важка ніч для Дніпра та області. Ворог запустив на нас ракети і безпілотники. Частину ворожих цілей збили Сили ППО. Зокрема, 11 ракет. На жаль, є й влучання.

У Дніпрі - двоє загиблих, поранено ще 15 людей, сталися декілька пожеж. У пʼятиповерховому будинку частково зруйновані 2 верхніх поверхи. Пошкоджені 2 інфраструктурні об’єкти.

На місцях працюють усі служби - психологи, рятувальники, медики, кінологи, комунальники.

Дісталося і Синельниківському району. Там загинула жінка. Поранена ще одна жінка та дівчинка 14 років. Жінка госпіталізована у важкому стані.

Сталося займання у будинку культури, пошкоджено 8 приватних будинків, зруйновано 4 будинки.

У Павлограді пошкоджене підприємство.

Продовжувалися й атаки на Нікопольщину. Ввечері агресор з артилерії обстріляв сам
Нікополь. Вночі - Марганецьку громаду. Пошкоджені два приватні будинки.

Рятувальна операція продовжується. Всі деталі - згодом.

Мої співчуття рідним загиблих. Тримаймося.

Джерело Микола Лукашук – голова ДОР

Сумна новина знову надійшла у нашу громаду.

Переглядів 149

ПАМ’ЯТАЄМО…

Сини і доньки нашої країни… Мужні, стійкі і сильні. Наші серця плачуть від болю і смутку, коли втрачаємо когось із вас. Коли ворог вирішує вашу долю і сиротить цілі родини.

Із однієї з військових частин Міністерства оборони України в громаду надійшло сповіщення про втрату ще одного нашого земляка, жителя міста Вільногірська – Юрія Миколайовича СЛЮСАРА.

Юрій народився 19 липня 1976 року на Миколаївщині. Там закінчив середню школу, вивчився на водія. В Охтирці Сумської області пройшов строкову службу. Отримав військове звання «старший сержант».

2001 року вже з молодою родиною Юрій приїхав у Вільногірськ. Всі роки працював у ЦГТТ на Вільногірському ГМК. Сім’я виховувала двох діточок, Данила та Вікторію, будувала мирні плани, як і кожний з нас. Але війна зруйнувала спокійний родинний затишок.

28 березня 2022 року Кам’янським РТЦК та СП у Дніпропетровській області Юрія Миколайовича призвано на військову службу по мобілізації. Саме з філії «ВГМК» АТ «ОГХК» він і пішов захищати батьківщину від ворога. Він служив стрільцем-снайпером 1 взводу 2 мотопіхотної роти одного з мотопіхотних батальйонів.

Два роки старший сержант Юрій Миколайович СЛЮСАР віддано і чесно боронив нашу Україну, наш народ від російської навали. 10 квітня 2024 року в результаті здійснення противником скиду вибухового пристрою з БпЛА по позиції підрозділу він загинув. Загинув, виконуючи свій військовий і громадянський обов’язок. Це сталося поблизу міста Вугледар Волноваського району Донецької області.

Вся громада висловлює щирі слова співчуття родині нашого воїна: дружині, дітям, батькам, всім близьким, друзям, колегам по роботі.

Низький уклін Юрію, наша глибока вдячність за подвиг в ім’я миру і вічний наш спомин.
Прощання з Героєм відбудеться у суботу, 13 квітня 2024 року, о 12:00 на площі перед ПКіС «Металург». Шановні жителі громади, давайте разом підтримаємо рідних нашого захисника і проведемо його в останню дорогу.

Поховають Юрія Миколайовича СЛЮСАРА на Алеї Слави міського кладовища.
Вічна пам’ять Герою!

Джерело Вільногірська міська рада

Внаслідок ракетної атаки у Дніпрі постраждав наш обласний освітній заклад.

Переглядів 164

Внаслідок ракетної атаки у Дніпрі постраждав наш обласний освітній заклад.

На жаль, після відбою ракетної небезпеки, зʼясувалося, що 4 дітей - один хлопчик і три дівчинки (2006-2009 років народження) були легко поранені. Їх зачепили уламки скла, коли діти бігли до укриття.

Їм надана уся необхідна медична допомога. З ними зараз працюють психологи, загрози життю - немає.

Дякую керівництву та викладачам, усім, хто вивів дітей у безпечне місце. Це врятувало.

Через удар вибиті вікна, є пошкодження приміщень. На парковці загорілися автівки.

Всі деталі ще уточнюємо.

Ще раз - не ігноруємо сповіщення Повітряних Сил про балістичну загрозу, будь-які сповіщення безпосередньо про ракети на місто або область.

Джерело Микола Лукашук – голова ДОР

У Вільногірську громаду надійшла ще одна скорботна звістка про загибель земляка.

Переглядів 849

ПАМ'ЯТАЄМО...

У Вільногірську громаду надійшла ще одна скорботна звістка про загибель земляка.  
Війна, клятий ворог забирає життя кращих синів України. Андрій Вікторович РЕВУТА. Навіки 34 роки...

Народився Андрій 02 квітня 1989 року у місті Вільногірську. Тут проходило його дитинство, навчання у загальноосвітній середній школі №4.

Педагоги і однокласники пам'ятають Андрія як виховану, врівноважену людину, допитливого учня, гарного друга.

У 2006 році, після отримання свідоцтва про середню освіту, вступив у Дніпропетровську медичну академію, вивчився на лікаря. Спеціалізувався на щелепно-лицьовій хірургії.

В одній із лікарень Кривого Рогу проходив інтернатуру та післядипломну практику.  
Потім працював за фахом у Дніпрі. Розпочалась широкомасштабна російська агресія.

У липні 2023 року Соборним РТЦК та СП міста Дніпро Андрія Вікторовича РЕВУТУ було мобілізовано до лав ЗСУ.

Він пройшов відповідне навчання в Академії сухопутних військ України за системою НАТО.

Лейтенант Андрій РЕВУТА займав посаду начальника медичної служби 5 окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України.

Щодня з новин ми отримуємо інформацію про жорстокі бої на Донеччині.  
Саме там проходив службу наш земляк, рятував життя співвітчизників, робив свій гідний внесок у загальнонаціональну боротьбу Українського народу проти рашистської навали.

Саме там, на Донеччині, в районі населеного пункту Часів Яр Андрій отримав осколкові поранення, не сумісні з життям. Це сталося 16 березня 2024 року.

Місцева влада, вся громада висловлює щирі, глибокі співчуття мамі воїна Тетяні Анатоліївні, батькові Віктору Васильовичу, сестрі Юлії, всім його рідним, друзям, колегам.

Поховають земляка на місцевому кладовищі.  
Про дату і час прощання з героєм буде окреме повідомлення.Інформація уточнюється.
Вічна світла слава Герою!

Джерело Вільногірська міська рада