У громаду надійшло ще одна жахлива звістка.
Переглядів 18
Він любив родину, роботу, музику… Ворог позбавив його всього, а найголовніше - життя.
Майже рік рідні Ігоря Анатолійовича НЯНЧУКА чекали і сподівалися, що почують знайомий голос, що доля ще посміхнеться їм, і він повернеться живим з війни. Але не судилося.
Ігор народився 28 червня 1971 року у місті Вільногірськ. Після закінчення середньої школи №5 здобув спеціальність «Машиніст екскаватора» у місцевому професійно-технічному училищі.
Строкову військову службу проходив у Німеччині, служив у зенітно-ракетних військах. В армії отримав звання старшого солдата.
Багаторічна трудова діяльність земляка пов’язана з Вільногірським гірничо-металургійному комбінатом. 13 років відпрацював піскоструминником, заробив шкідливий стаж. Потім перейшов у цех гірничо-технологічного транспорту, виконував сантехнічні роботи.
Для багатьох співвітчизників війна стала переломним моментом, коли звичайне мирне життя перетворилося на воєнне, і люди змушені були стати на захист країни.
Навесні 2022 року Ігор Анатолійович був призваний Першим відділом у місті Верхньодніпровск Кам’янського РТЦК та СП на військову службу по мобілізації. 23 травня рідні провели його на війну.
Певний період служби він виконував військові завдання на території Дніпропетровської області. До речі, так склалося, що він служив із сином Анатолієм у сусідніх військових частинах.
За сумлінне виконання військового обов’язку, зразкову військову дисципліну, вірність військовій присязі, високі досягнення у повсякденній службовій діяльності в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України у серпні 2023 року Ігор Анатолійович був нагороджений грамотою командира військової частини. Пізніше у складі 157-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України його перекинули на Донецький напрямок.
Остання телефонна розмова воїна із сином була 10 березня 2025 року. А вже 26 березня родині надійшло сповіщення від командування, що старший солдат Ігор Анатолійович НЯНЧУК зник безвісти під час виконання бойового завдання.
Довгі місяці у серцях рідних жевріла надія, що все буде добре, що Ігор Анатолійович живий, обов’язково знайдеться. Та лише наприкінці січня 2026 року їм прийшло сповіщення про те, що 20 березня 2025 року, виконуючи військове завдання, він загинув у бою за Україну, за її свободу і незалежність в районі населеного пункту Зелене Поле Краматорського району Донецької області. Цей факт було встановлено завдяки слідчим діям та аналізу ДНК.
Старший солдат Ігор Анатолійович НЯНЧУК (позивний "Тату") до останньої хвилини життя залишився вірним військовій присязі та громадянському обов’язку. Низький уклін йому, наша повага і шана!
Від всієї громади висловлюємо щирі співчуття матері земляка, дітям, онукам, сестрі, всім, хто пліч-о-пліч йшов з ним по життю.
Поховають воїна на міському кладовищі Вільногірська, поруч з могилою батька. Таким було прижиттєве волевиявлення загиблого.
Про дату та час церемонії прощання буде окреме повідомлення.
Вічна слава і світла пам’ять Герою!
Джерело Вільногірська міська рада
