Ще одна трагічна новина для нашої громади
Переглядів 18
Ще одна трагічна новина для нашої громади: 05 травня від гострої серцевої недостатності помер вільногірець, учасник бойових дій Ігор Юрійович ПОЛТАВСЬКИЙ. Про це повідомили його рідні та друзі.
Про життєвий шлях земляка ми вирішили розповісти, щоб зберегти у пам’яті людській неспростовні факти героїчної боротьби нашого народу проти російських окупантів.
Ігор народився 20 червня 1970 року у Вільногірську. Після закінчення середньої школи №5 вивчився на ливарника в одному з професійно-технічних училищ м. Дніпродзержинська (нині – м. Кам’янське).
Як і більшість юнаків того часу, пройшов армійську підготовку – служив у прикордонних військах.
Згодом у Вільногірську народилася молода сім’я Полтавських, яка з радістю і любов’ю ростила трьох донечок.
З рідним містом пов’язана і вся трудова діяльність Ігоря Юрійовича. Його добре пам’ятають на гірничотранспортному виробництві Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, де він працював помічником машиніста конвеєру, як добросовісного і відповідального працівника, доброзичливого та порядного колегу, надійного товариша.
24 лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення росіян на нашу землю, доля багатьох співвітчизників докорінно змінилася. Мирні працівники взяли в руки зброю, стали на захист своєї батьківщини, своїх родин. Вже 05 березня 2022 року Ігор Юрійович ПОЛТАВСЬКИЙ добровільно став військовослужбовцем.
Служив у Державній спеціальній службі транспорту – спеціалізованому військовому формуванні у системі Міноборони України. Здійснював охорону об’єктів критичної і військової інфраструктури, мостів та логістичних шляхів, розмінування та будівництво військових об'єктів.
Під час служби важко захворів, а наприкінці 2024 року був демобілізований по інвалідності. До того ж, дружина вже мала інвалідність і потребувала піклування та підтримки.
Ще одна доля, ще одне життя, про яке варто пам’ятати. 07 травня 2026 року Ігоря Юрійовича поховали на кладовищі Вільногірська поряд із могилами його батьків.
Висловлюємо щирі співчуття дружині Наталі, донькам Юлі, Олі та Поліні, братові Руслану, всім, хто знав, працював і служив пліч-о-пліч з нашим земляком.
Світла йому пам’ять!
Джерело Вільногірська міська рада
