На щиті повертається у рідну громаду Сергій Віталійович ГАРМАШ.
Переглядів 25
Сергій народився 22 січня 1987 року у місті Вільногірськ Дніпропетровської області. Після закінчення Вільногірської загальноосвітньої школи №2 здобув спеціальність скловара у місцевому професійно-технічному училищі (зараз – ДПТНЗ «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти»).
За професією розпочав трудову діяльність у ТОВ «Вільногірське скло».
У подальшому п’ять років працював токарем на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті.
У біографію Сергія Віталійовича вписані героїчні роки участі в АТО на Донецькому напрямку. Вже тоді він, як вірний громадянин держави, свідомо став на захист її територіальної цілісності та суверенітету. Повернувся додому у званні молодшого сержанта.
Разом із випробуваннями доля подарувала йому й щасливі сторінки життя: створення міцної родини, народження сина. Кохання, мирні мрії та плани земляка перекреслила війна.
Ще деякий час після участі в АТО він працював на ДП «Вільногірський елеватор» ТОВ «Зернопром» та ПС 750 кВ «Дніпровська». А 04 квітня 2022 року першим відділом у місті Верхньодніпровск Кам’янського РТЦК та СП його було призвано на військову службу по мобілізації.
Сергій Віталійович ГАРМАШ служив в одній з військових частин Національної Гвардії України. Був заступником командира бойової машини – навідника-оператора одного з відділень батальйону оперативного призначення. На бойових машинах піхоти наш земляк пліч-о-пліч з побратимами брав участь у військових операціях в найгарячіших точках, таких як Бахмут, Соледар, виконував поставлені завдання в Донецькій, Сумській, Херсонській та Харківській областях. 2025 року йому присвоєно звання сержанта.
31 серпня 2026 року Сергій Віталійович прийняв свій останній бій. Виконуючи бойове завдання, наш земляк загинув в районі населеного пункту Веселе Харківського району Харківської області. Він до останнього подиху залишився справжнім сином свого народу: мужнім, незламним, вірним. Низький уклін Воїну!
Від всієї громади висловлюємо глибокі співчуття рідним Сергія: дружині, синові, бабусі, матері, тітці, двом братам (один з них зараз захищає Україну), сестрі, а також всім його друзям, колегам та бойовим побратимам.
Поховають земляка на Алеї Слави міського кладовища у Вільногірську.
Наразі вирішується ряд організаційних питань, тож про дату і час прощання буде окреме повідомлення.
Вічна слава Героєві!
Джерело Вільногірська міська рада
