Знову біль від втрати.
Переглядів 128
Знову біль від втрати. У бою з російськими окупантами загинув житель Вільногірська Андрій Юрійович СОЛДАТЕНКО. Ворог продовжує руйнувати нашу землю, родини, міста, села.
Народився Андрій 04 грудня 1984 року у Вільногірську. Після закінчення середньої школи №2 продовжив навчання у Вільногірському технікумі (зараз це Відокремлений структурний підрозділ «Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій»). Вивчився на металурга.
З 2002 року, під час практики на збагачувальній фабриці Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, вже зарекомендував себе як гарний і відповідальний спеціаліст, надійний товариш. Багато років він присвятив збагачувальному виробництву.
З 2020 року до повномасштабного вторгнення росіян трудився на гірничо-транспортному виробництві помічником машиніста екскаватора.
Але війна перекреслила спокійне життя і мирні плани Андрія Юрійовича. 14 квітня 2022 року його призвано Першим відділом у місті Верхньодніпровск Кам’янського РТЦК та СП на військову службу по мобілізації.
Він пройшов військову підготовку в Європі за стандартами НАТО і розпочав службу в одній із військових частин Національної Гвардії України на посаді старшого стрільця – оператора безпілотних літальних апаратів одного з батальйонів оперативного призначення.
Родинні цінності були найважливішими для нашого земляка. Найкращий коханий чоловік, люблячий син, брат, батько, Андрій назавжди залишиться в серцях рідних найдорожчою людиною у світі.
Добрий, чуйний, м’який за характером, завжди готовий прийти на допомогу людям, він завжди був мужнім, рішучим, незламним воїном, який взяв на себе відповідальність за долю Українського народу і рідної країни.
Як згадують рідні, Андрій жодного разу не скаржився на умови служби, на труднощі. Завжди був налаштований оптимістично і ділився цим настроєм з родиною та оточенням.
12 лютого 2026 року солдат Андрій Юрійович СОЛДАТЕНКО героїчно загинув в бою з росіянами у Куп’янському районі Харківської області. Він до останнього подиху залишився вірним військовій присязі та Україні.
Від всієї Вільногірської міської територіальної громади висловлюємо глибокі співчуття родині полеглого земляка: батькам, дружині, сестрі, донькам, племінникові, всім його друзям, колегам по роботі, військовим побратимам.
Щира вдячність Андрієві за подвиг, за захист всіх нас. Низький уклін батькам, які виховали не просто гарного сина, а Людину.
Поховають земляка на Алеї Слави міського кладовища у м. Вільногірськ.
Наразі вирішується ряд організаційних питань з боку військових і міської влади, тому про дату і час прощання з воїном буде окреме повідомлення.
Вічна слава Герою! Світлий спомин!
Джерело Вільногірська міська рада
